”„ј—“№ Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќ»’ ћ≈ЌЎ»Ќ ¬  ≈–”¬јЌЌ≤ √–ќћјƒјћ»

÷ентрал≥зац≥¤ влади в ”крањн≥ залишаЇтьс¤ довол≥ високою. ÷≥й насл≥док рад¤нськоњ епохи досить неспри¤тливо впливаЇ на розвиток м≥сцевих громад. Ќаприклад, провод¤чи довгострокову роботу, спр¤мованому на актив≥зац≥ю участ≥ населенн¤ та зокрема репатр≥ант≥в у керуванн≥ громадами, члени ≤нформац≥йно-просв≥тницького центру ЂЅоразанї (м.Ѕ≥лог≥рськ, ј–  рим) прийшли до висновку, що кращим механ≥змом залученн¤ представник≥в ран≥ше депортованих народ≥в до процес≥в прийн¤тт¤ р≥шень та керуванн¤ м≥сцевими громадами Ї створенн¤ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤ (ќ—Ќ). Ќа жаль, ми переконалис¤, що до сьогодн≥ б≥льш≥сть громад¤н беруть лише пасивну участь у керуванн≥ громадами, а громадськ≥ орган≥зац≥њ та ≥нш≥ орган≥зац≥њ громадського сусп≥льства (ќ√—) не посп≥шають њм допомогти стати активн≥шими акторами у розвитку процес≥в децентрал≥зац≥њ. „ому? ћабуть тому, що де¤к≥ ‘онди стали надавати перевагу ќ—Ќ перед ќ√— при наданн≥ грант≥в. якщо, так, то це неприпустимо, бо що ќ—Ќ, що ќ√— Ї одн≥Їю командою Ц командою, що будуЇ громадське сусп≥льство в ”крањн≥! ¬же прийшов час коли треба покладатис¤ б≥льш на внутр≥шн≥ ресурси громад н≥ж чекати допомоги у вигл¤д≥ грант≥в та дотац≥й Ђзверхуї. “ому ≤ѕ÷ ЂЅоразанї у своњй робот≥ завжди закликаЇ до м≥жсекторальноњ сп≥впрац≥, до обТЇднанн¤ зусиль ус≥х позитивних демократичних сил по налагодженню ст≥йкого розвитку громад, по створенню умов дл¤ ≥снуванн¤ громадського сусп≥льства в ”крањн≥.

ќднак, одн≥Їю з головних перешкод у буд≥вництв≥ громадського сусп≥льства та проблемою у розвитку м≥сцевих громад залишаЇтьс¤ ц¤ пасивн≥сть с≥льського населенн¤, що схожа с байдуж≥стю. ќргани самоорган≥зац≥њ населенн¤ ще досить вважаютьс¤ диковинкою на сел≥!!! ћешканц≥ громад звалили усю в≥дпов≥дальн≥сть на органи влади. “ак, звичайно, легше зробити. јле чи стане в≥д цього л≥пше жити?
÷¤ проблема особливо актуальна дл¤ м≥сць компактного проживанн¤ репатр≥ант≥в. —ьогодн≥ б≥льш≥сть мешканц≥в цих м≥сць беруть лише непр¤му участь у керуванн≥ м≥сцевими громадами. Ќасамперед це участь у виборах м≥сцевих гол≥в та депутат≥в. јле Ї д≥Їв≥ механ≥зми, що дозвол¤ють активн≥й людин≥ ефективн≥ше використовувати св≥й потенц≥ал на благо громади. «араз вже не просто модно говорити на цю тему, стало актуальним й робити у цьому напр¤мку, бо багато хто з нас починаЇ розум≥ти, наск≥льки це потр≥бно. Ќаприклад, ™вропа давно живе на основах народовладд¤. ƒецентрал≥зац≥¤ влади там на дуже високому р≥вн≥. јдже м≥сцеве самовр¤дуванн¤ та самоорган≥зац≥¤ не звод¤тьс¤ до управл≥нн¤, це Ї пол≥тика в широкому значенн≥ цього слова. ÷е право кожного мешканц¤ на участь у керуванн≥ громадою, право людини активно брати участь у вир≥шенн≥ проблем громади, розвТ¤занн≥ конфл≥кт≥в. «акон ”крањни про органи самоорган≥зац≥њ населенн¤ Ї ун≥кальною можлив≥стю дл¤ цього. “ому громадська орган≥зац≥¤ ≤нформац≥йно-просв≥тницький центр ЂЅоразанї сконцентрувала своњ зусилл¤ саме у розвитку процес≥в децентрал≥зац≥њ, самоорган≥зац≥њ, активн≥шоњ участ≥ репатр≥ант≥в у процесах керуванн¤ м≥сцевими громадами, де вони компактно мешкають в  риму. –епатр≥анти не випадково стали ц≥льовою аудитор≥Їю багатьох проект≥в ≤ѕ÷ ЂЅоразанї. ÷е становитьс¤ зрозум≥лим, ¤кщо ми пригадаЇмо ≥стор≥ю.
—трашна дол¤ депортац≥њ сп≥ткала н≥мц≥в, в≥рмен≥в, болгар, грек≥в, кримських татар, ¤к≥ мешкали в  риму. ѕерше масове вигнанн¤ торкнулос¤ кримських н≥мц≥в. 15 серпн¤ 1941 р. почалас¤ депортац≥¤ 61 тис¤ч≥ н≥мц≥в ≥ член≥в њхн≥х родин. ÷¤ антинародна акц≥¤ стала можливою лише в умовах —тал≥нського антинародного режиму. ј вже 18 травн¤ 1944 року виселенн¤ зазнали майже 200 000 кримських татар. ƒол¤ кримських татар за м≥с¤ць сп≥ткала 11 тис¤ч в≥рмен, понад 12 тис¤ч болгар ≥ 14,5 тис¤ч≥ грек≥в. “≥льки у 1989 роц≥ стало можливим почати масово поверненн¤ депортованих громад¤н на родину. «а своњми масштабами та ≥нтенсивн≥стю цей процес не маЇ аналог≥в у п≥сл¤воЇнн≥й ≥стор≥њ св≥ту. ¬ажливу роль у юридичному оформленн≥ цього процесу в≥д≥грала ƒекларац≥¤ ¬ерховноњ –ади —–—– в≥д 14 листопада 1989 р. Ђѕро визнанн¤ незаконними ≥ злочинними репресивних акт≥в проти народ≥в, що зазнали насильного переселенн¤, ≥ забезпеченн¤ њхн≥х правї.

”сього в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим зараз проживаЇ близько 300 000 кримських татар ≥ њх чисельн≥сть пост≥йно зб≥льшуЇтьс¤. „астка депортованих громад¤н у склад≥ населенн¤ јвтономноњ –еспубл≥ки  рим (без м. —евастопол¤) на сьогодн≥ с¤гаЇ понад 13 %. ” Ѕахчисарањ, Ѕ≥лог≥рському,  ≥ровському, ѕервомайському, —овЇтському районах вона складаЇ в≥д 24 до 34 %. Ќайменше репатр≥ант≥в проживаЇ в ялт≥, јлушт≥, у ‘еодос≥њ та  ерч≥ Ц де њх питома вага складаЇ 1-7 %.
Ќа сьогодн≥ в  риму сформувалос¤ близько 300 селищ ≥ масив≥в компактного проживанн¤ репатр≥ант≥в, в т.ч. 6 в≥рменських, грецьких, болгарських ≥ н≥мецьких. Ќе вс≥ з них дос≥ мають центральне водопостачанн¤. –≥вень газиф≥кац≥њ дуже низький (не перевищуЇ 15-20%).  анал≥зац≥йн≥ мереж≥, дороги з твердим покритт¤м практично в≥дсутн≥. √острими залишаютьс¤ питанн¤ транспортноњ ≥нфраструктури та телефон≥зац≥њ селищ. ќсобливо т¤жке становище з облаштуванн¤м репатр≥ант≥в складаЇтьс¤ в с≥льських районах, де важко знайти пост≥йну роботу.
“ому створити товчок до розвитку громадськоњ активност≥ мешканц≥в цих громад та розвитку децентрал≥зац≥њ на р≥вн≥ м≥сцевих громад Ї важливою умовою залученн¤ населенн¤ до вир≥шенн¤ м≥сцевих проблем власними силами. —аме соц≥альна моб≥л≥зац≥¤ мешканц≥в Ц Ї запорукою розвитку самоорган≥зац≥њ. ¬она передбачаЇ широку участь жител≥в у вир≥шен≥ конкретних проблем м≥сцевоњ громади, наприклад, в реал≥зац≥њ проект≥в по розвитку соц≥альноњ ≥нфраструктури територ≥њ. «г≥дно головному принципу даного п≥дходу, жител≥ сам≥ визначають пр≥оритетну проблему, дл¤ вир≥шенн¤ ¤коњ вони об''Їднують своњ зусилл¤ ≥ розвивають соц≥альне партнерство з м≥сцевою владою. ¬  риму в багатьох селах такою пр≥оритетною проблемою дл¤ громади стало в≥дродженн¤ системи водопостачанн¤.
ћехан≥зм самоорган≥зац≥њ на основ≥ соц≥альноњ моб≥л≥зац≥њ репатр≥ант≥в у територ≥альних громадах, де вони мешкають компактно, Ї першим кроком на шл¤ху соц≥ально-економ≥чного розвитку територ≥њ ц≥Їњ громади. ÷¤ процедура ірунтуЇтьс¤ на застосуванн≥ ключових принцип≥в децентрал≥зац≥њ: залученн¤ населенн¤ у процесах керуванн¤, участ≥ у прийн¤т≥ р≥шень, прозорост≥ ≥ п≥дзв≥тност≥ ухвалених р≥шень на р≥вн≥ громади. Ќаприклад, на основ≥ даних процедур вже створен≥ органи самоорган≥зац≥њ населенн¤ (ќ—Ќ) у 14 районах  риму. Ќасамперед це Ї саме громади де компактно мешкають репатр≥анти. ќб''Їднанн¤ жител≥в громад в ќ—Ќ дозволило њм сфокусуватис¤ навколо конкретноњ проблеми (водопостачанн¤, дороги, медичн≥ центри, молод≥жн≥ центри, дит¤ч≥ будинки ≥ т.д.), спланувати своњ д≥њ ≥ привернути внутр≥шн≥ ≥ зовн≥шн≥ ф≥нансов≥ ресурси дл¤ вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми. ≤ це ще не увесь результат в≥д ц≥Їњ д≥¤льност≥. –езультатом об''Їднанн¤ жител≥в громад в ќ—Ќ стало суттЇве п≥дсиленн¤ соц≥альноњ згуртованост≥ м≥ж жител¤ми р≥зних нац≥ональностей та рел≥г≥й, бо вони зрозум≥ли, що покращити житт¤ на р≥вн≥ њх територ≥альноњ громади вони можуть власноручно не чекаючи допомоги Ђзверхуї. Ћюди пов≥рили в своњ сили, ≥ в те що вони можуть вир≥шувати своњ проблеми, об''Їднавши зусилл¤, моб≥л≥зувавши внутр≥шн≥ ресурси.
јле створенн¤ усп≥шною ќ—Ќ ще не означаЇ, що ус≥ ресурси потенц≥алу самоорган≥зац≥њ вичерпано. Ќаприклад, в де¤ких районах јвтономноњ –еспубл≥ки  рим ќ—Ќ обТЇдналис¤ в јсоц≥ац≥њ орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤. ќсновними завданн¤ми цих асоц≥ац≥й ќ—Ќ Ї ≥нформуванн¤ жител≥в громад ≥ член≥в ќ—Ќ про нов≥ можливост≥, по захисту ≥ представленн¤ ≥нтерес≥в ќ—Ќ при розробц≥ ≥ плануванн≥ програм соц≥ально-економ≥чного розвитку, обговоренн≥ ≥ ухваленн≥ р≥шень в розпод≥л≥ бюджетного ф≥нансуванн¤ дл¤ пр≥оритет≥в територ≥альних громад, наданн¤ консультативноњ п≥дтримки ≥н≥ц≥ативним групам, що хочуть створити нов≥ ќ—Ќ. «араз в 14 районах  риму вже створено 647 орган≥в самоорган≥зац≥њ населенн¤, ш≥сть районних јсоц≥ац≥й ќ—Ќ мають юридичний статус.
” ход≥ реал≥зац≥њ проекту, спр¤мованому на п≥двищенн¤ потенц≥алу орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ (ќћ—) Ѕ≥лог≥рського району у 2008 роц≥, члени ≤нформац≥йно-просв≥тницького центру ЂЅоразанї проанал≥зували роботу ус≥х ќћ— району й пришли до ц≥кавого висновку. ÷ей анал≥з роботи ќћ— показав, що значною м≥рою усп≥шний розвиток де¤ких з них обумовлений саме активною сп≥впрацею з м≥сцевими ќ—Ќ! —аме у таких прогресивних ќћ— громада маЇ можлив≥сть та право повно впливати на процес прийн¤тт¤ р≥шень м≥сцевою владою ≥ активно користуЇтьс¤ таким правом. јдже, «акон ”крањни "ѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥" визначив первинним суб''Їктом м≥сцевого самовр¤дуванн¤ територ≥альну громаду й гарантуЇ право та реальну здатн≥сть територ≥альн≥й громад≥ самост≥йно або п≥д в≥дпов≥дальн≥сть орган≥в та посадових ос≥б м≥сцевого самовр¤дуванн¤ вир≥шувати питанн¤ м≥сцевого значенн¤. «г≥дно законодавства, органи самоорган≥зац≥њ населенн¤ - це представницьк≥ органи, що створюютьс¤ частиною жител≥в, ¤к≥ тимчасово або пост≥йно проживають на в≥дпов≥дн≥й територ≥њ в межах села, селища, м≥ста. «авд¤ки перевагам ќ—Ќ мешканц≥ громад, де компактно проживають репатр≥анти, мають можлив≥сть активн≥ше залучатис¤ до процес≥в самоорган≥зац≥њ та брати активн≥шу участь у керуванн≥ своњми громадами. ќргани м≥сцевого самовр¤дуванн¤ можуть дозвол¤ти за ≥н≥ц≥ативою жител≥в створювати будинков≥, вуличн≥, квартальн≥ та ≥нш≥ органи самоорган≥зац≥њ населенн¤ ≥ над≥л¤ти њх частиною власноњ компетенц≥њ, ф≥нанс≥в, майна. “акий механ≥зм Ї дуже дотепним дл¤ представник≥в ран≥ше депортованих народ≥в, ¤к≥ компактно мешкають у громад≥. ќргани самоорган≥зац≥њ населенн¤ створюютьс¤ з ≥н≥ц≥ативи громад¤н ≥ Ї дуже под≥бними до звичайних громадських орган≥зац≥й, але, на в≥дм≥ну в≥д останн≥х, можуть мати б≥льше повноважень (делегованих органом м≥сцевого самовр¤дуванн¤) й, в≥дпов≥дно, принести б≥льше корист≥ дл¤ своЇњ громади. « ≥н≥ц≥ативою про створенн¤ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤ до м≥сцевоњ ради можуть звернутись збори або конференц≥¤ представник≥в репатр≥ант≥в, що компактно мешкають на в≥дпов≥дноњ територ≥њ, котр≥ мають право голосу (зг≥дно з виборчим законодавством ”крањни), ¤кщо в них брало участь, або було представлено не менше половини жител≥в в≥дпов≥дноњ територ≥њ. ѕ≥дставою дл¤ створенн¤ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤ Ї факт компактного проживанн¤ певноњ к≥лькост≥ ос≥б у межах одн≥Їњ територ≥њ. ѕроведенн¤ збор≥в чи конференц≥њ можуть ≥н≥ц≥ювати м≥ський (селищний) голова, виконавчий ком≥тет органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, а також ≥н≥ц≥ативна група громад¤н, котр≥ тимчасово чи пост≥йно проживають на дан≥й територ≥њ та мають право голосу. ѕро дату, час та м≥сце проведенн¤ збор≥в чи конференц≥њ ≥н≥ц≥атори збор≥в пов≥домл¤ють виконавчий ком≥тет м≥сцевоњ ради або районну адм≥н≥страц≥ю оф≥ц≥йним листом, що повинен бути зареЇстрованим у м≥сцев≥й влад≥ не п≥зн≥ше н≥ж за 10 д≥б до заходу. “акож, не п≥зн≥ше ¤к за 10 д≥б до проведенн¤ збор≥в чи конференц≥њ ≥н≥ц≥аторам сл≥д пов≥домити громад¤н, ¤к≥ проживають на в≥дпов≥дн≥й територ≥њ, про дату, час та м≥сце проведенн¤ збор≥в, перел≥к питань, ¤к≥ передбачаЇтьс¤ винести на розгл¤д. ѕеред початком збор≥в ≥н≥ц≥ативна група проводить реЇстрац≥ю присутн≥х на зборах чи конференц≥њ шл¤хом складанн¤ списку присутн≥х ≥з зазначенн¤м: пр≥звища, ≥мен≥ та по батьков≥, року народженн¤, сер≥њ та номеру паспорта, м≥сц¤ проживанн¤. «бори чи конференц≥¤ Ї правом≥рними, ¤кщо в њх робот≥ бере участь, або Ї представленою не менше половини жител≥в в≥дпов≥дноњ територ≥њ, ¤к≥ мають право голосу. –≥шенн¤ збор≥в приймаютьс¤ б≥льш≥стю голос≥в громад¤н, що присутн≥ на зборах, в≥дкритим голосуванн¤м. «а¤ва про утворенн¤ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤, протокол збор≥в (конференц≥њ) жител≥в за м≥сцем проживанн¤ з зазначенн¤м основних напр¤м≥в д≥¤льност≥ органу самоорган≥зац≥њ, а також список учасник≥в збор≥в передаЇтьс¤ ≥н≥ц≥ативною групою до орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ѕитанн¤ про наданн¤ дозволу дл¤ створенн¤ органу самоорган≥зац≥њ населенн¤, внесене на розгл¤д в≥дпов≥дноњ ради, розгл¤даЇтьс¤ на найближчому њњ зас≥данн≥ за участю член≥в ≥н≥ц≥ативноњ групи збор≥в жител≥в за м≥сцем проживанн¤.
ўо треба дл¤ закр≥пленн¤ у громадах розвитку процесу децентрал≥зац≥њ, ¤к методу управл≥нн¤, що гарантуЇ ефективний вплив жител≥в ≥ њх об''Їднань на органи державноњ влади ≥ м≥сцеве самовр¤дуванн¤? ƒл¤ цього акторам громадського сусп≥льства потр≥бне наступне:
ƒосконально вивчити законодавство про м≥сцеве самовр¤дуванн¤, органи самоорган≥зац≥њ, громадськ≥ орган≥зац≥њ;
ѕост≥йне ≥нформуванн¤ мешканц≥в о перевагах самоорган≥зац≥њ;
ѕривчити (у хорошому сенс≥ цього слова) мешканц≥в м≥сцевих громад збиратис¤ на збори по обговоренню м≥сцевих проблемних питань;
ѕост≥йна увага до м≥сцевих л≥дер≥в, що можуть згуртувати б≥л¤ себе активних громад¤н;
ѕроводити навчанн¤ сп≥вроб≥тник≥в орган≥в самовр¤дуванн¤ ≥ державних адм≥н≥страц≥й щодо застосуванн¤ механ≥зм≥в залученн¤ територ≥альноњ громади в короткостроков≥ проекти ≥ довгострокове плануванн¤;
—творенн¤ нових господарських структур, ¤к≥ забезпечували б ст≥йк≥сть децентрал≥зованих моделей;
—творенн¤ мереж≥ громадських орган≥зац≥й ќ—Ќ, що лоб≥юють ≥нтереси ќ—Ќ та посилюють њх потенц≥ал.


ƒосв≥д розвинутих демократичних крањн показуЇ, що значною м≥рою њхн≥й усп≥шний розвиток обумовлений активною сп≥впрацею орган≥в влади з м≥сцевими громадами дл¤ вир≥шенн¤ м≥сцевих проблем. “ому нам Ц украњнц¤м треба використовувати ц≥й кращ≥й досв≥т та становитис¤ в один р¤д з розвинутими демократичними державами!